СТО ПЯТДЕСЯТ ШОСТИЙ СНІП РУБАЇВ
261
Робили
комунізм – не мали вдосталь їсти.
Робили
на вождя – не мали як і сісти.
Робили,
як раби, а мали лиш горби –
Це
«щастя» нам принесли комуністи.
262
Той хліб, який
колгоспник щедро крає,
Як
гірко добува, можливо, хто й не знає:
Там
сто потів проллється, доки на столі
Він,
ніби сонце золоте, засяє.
Немає коментарів:
Дописати коментар