ПЯТДЕСЯТ ДЕВЯТА ЖМЕНЯ РУБАЇВ
141
Ми всі помрем – на те
й живем,
Таке життя незмінне
коло.
Ми в інші форми перейдем,
Та слово не помре
ніколи.
142
В моїх віршах знайде
натхнення час
І прагнення до щастя
і до волі.
В моїх віршах вогонь
борні не згас –
Я кращої для всіх
шукаю долі.
Немає коментарів:
Дописати коментар