Володимир ГОНЧАРЕНКО Щасливі люди на Землі, та жить не вміють і радіти

Володимир ГОНЧАРЕНКО
Щасливі люди на Землі, та жить не вміють і радіти

225

Закон кохання підлістю завжди

Нас спонука сховать злодійських справ сліди,

Та добре, що Господь створив закони честі,

Які нам не дають накоїти біди.

226

Коли їси і п’ш – з тобою друзів море,

Та щось не видно їх, коли спіткає горе.

Ти розрізнить умій, де ворог, а де друг,

Тоді тебе сума жебрацтва не поборе.

227

Я не любив колгосп, а в ньому вся надія,

І хлобороба справжнього була одвічна мрія,

Щоб дружно оброблять і дбать про спільну ниву,

І жить в достатку всім, заможно і щасливо.

228

Настане суд і люди прокленуть

Тих, хто безчесно свій проходив путь,

Хто жив обманом, в жадобі і злобі,

До правди він не зміг обличчя повернуть.