ПОЛУМЯ ТИШІ
181
Хіба нам в бій іти по
схрещених мечах,
Щоб у людських серцях
посіять смерті жах?
А чи не краще нам
добро завжди творити,
Великодушності тоді в
душі не прийде крах.
182
Я
знаю, що керманич нам потрібний,
Мого народу-добротворця гідний.
Нехай пуска човна на правди срібну воду,
Щоб
розцвітало щастя у мого народу.
183
Товариша такого поважай,
Який покаже шлях прямий у правди рай.
Який зазнає прикрощів
багато,
Але не зрадить свій
батьківський край.
184
Не заробив – за ложку
не берись.
Покличуть, до роботи – не барись.
Як понесете правду зоряному люду,
Я теж з своєю правдою прибуду.
Немає коментарів:
Дописати коментар