РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ
165
Нехай твоя любов до
Батьківщини
Розквітне, як весною кущ калини.
Не зраджуй їй ні справами, ні
словом,
Будь з нею поруч, друже,
щохвилини.
166
Чи ж нам дивитися на муки,
Як давить лихо, і мовчать.
Даються ж нам і мізки, й руки,
Щоб праве діло захищать!
167
Ти не сумуй, що молодість проходить.
Подбай про те, що після тебе вродить.
Чим поле ти засієш, що пожнеш,
І як життя з людьми ти проживеш.
168
Якщо красу ти розумієш –
Образить інших
не посмієш,
Підеш дорогою добра на крутосхили
На старості про це не пожалієш.
Немає коментарів:
Дописати коментар