РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ
173
Ти боягуза в бій з собою не бери.
І на шляху своїм неправду побори.
Вожді нам друзями ніколи не ставали –
Вони для нас лиш ярма готували.
174
Ти каявся? Чи про гріхи забув?
Помилку визнав?
Кращим став, ніж був?
Чи волоцюгою проплентався на світі?
Чи перемогу для людей здобув?
175
Своєю думкою ти
маєш дорожити.
Ти того не ганьби, хто хоче краще жити.
Пліч–о–пліч з ним працюй, твори діла прекрасні,
І на твоєму полі вродить гарне жито.
176
О, сумніви, ви
зрадники мої,
Ви боїтесь, коли
ідуть бої.
Погляньте навкруги.
Добра іще доволі.
Та нас грабують підлі
холуї.
Немає коментарів:
Дописати коментар