ДВІСТІ ДЕВЯТНАДЦЯТИЙ СНІП РУБАЇХВ
321
Настав той
час, що важко розділити,
Хто бідний
духом, а хто надто ситий.
Хто ж вірить в
правду, і в красу, і в день,
Серпанком
святості і миру оповитий.
322
Спинися,
друже, ти хоч на хвилину
І поміркуй про
світ, і про людину:
У землю
вернемось, та гордий будь за працю –
Лиш наша праця
не піде у глину.
Немає коментарів:
Дописати коментар