середа, 16 листопада 2016 р.

РУБАЇ ВОЛОДИМИРА ГОНЧАРЕНКО

РУБАЇ ВОЛОДИМИРА ГОНЧАРЕНКО


157



Живе любов, а значить будем жити,

Бо лиш любов життям уміє дорожити.

На світі нас тримає віра, і надія,

Та лиш любов нас щирістю зігріє.



158



Не в довжині життя весь смисл його і сіль,

І доброта до нас хай лине звідусіль.

Ціна життя– в валізі гарних справ,

Які за вік ти свій на цій землі надбав.



159



Що в молодості думав ти зробить,

На старість мусиш підсумок підбить.

Якщо ти не зробив, щоб звеселити світ,

То нуль тобі ціна – пора могилу рить.



160



Життя вибудовуй правдивим і чистим,

То й  старість зустрінеш ти днем променистим.

Нехай же проходять нещастя й проблеми,

А ми у коханні, як цвіт проживемо.











161



Дрібниць не терпить час,

Збагнути нам пора –

Героїв робить з нас

Важливих справ гора.



162



Якби не люди злі, ми б добре зажили,

Ми б щастя зберегли й коханими були.

Ділам своїм відміряй скільки часу,

Щоб ти прожив свій вік без підлості й хули.



163



Римуючи слова, ми думку в них вкладаєм.

Віддавши другові, ми більше ще придбаєм.

Що нам життя без правди, без  мети,

Де друга ми на підлість спонукаєм.



164



Живем тоді, коли народ встає,

Коли в борні і твій там вогник є.

Коли живемо, горимо – не тлієм,

Коли у спільному і твій завдаток є.




Немає коментарів:

Дописати коментар