Володимир ГОНЧАРЕНКО РОДИВСЬ ПОЕТОМ - БУДЬ ЗАВЖДИ З НАРОДОМ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РОДИВСЬ ПОЕТОМ - БУДЬ ЗАВЖДИ З НАРОДОМ

321

Настав той час, що важко розділити,

Хто бідний духом, а хто надто ситий.

Хто ж вірить в правду, і в красу, і в день,

Серпанком святості і миру оповитий.

322

Спинися, друже, ти хоч на хвилину

І поміркуй про світ, і про людину:

У землю вернемось, та гордий будь за працю –

Лиш наша праця не піде у глину.

323

Ні! Не проймає сум мою невинну душу,

Що час прийде і світ цей кинуть мушу.

У всі віки жалі про це були і будуть.

Я теж законів людства не порушу.

324

Одні вершин без труднощів сягають,

А в інших піт з чола, а мало з того мають.

Дарма. Вини у долі в цім ніскіленьки нема.

Вина в царях, що люд  в пітьмі тримають.