ЛЮБІТЬ ЛЮДЕЙ ХОРОШИХ І ПРОСТИХ!
305
Є
сила на Землі. Її відчути
хочу.
Є слава на Землі: я в ній себе морочу.
Є
пустощі, які солодку мить приносять.
Та
я з шляху тернистого не збочу.
306
Минають
радощі, як і жалі минають:
Одних
стрічають, інших забувають.
Одні
сягають слави верховіть,
А
інших у дугу дороги ті згинають.
307
Багато
я по світу білому скитався,
Чимало
мудрості я від людей набрався.
Чоло
схиляю все ж до рідних нив,
В
які я змалечку всім серцем закохався.
308
Сльозами
серця ти мого не край,
Чи
ж гарний з них ти матимеш врожай?
Перлини
сліз солоний слід залишать,
Але
на стіл не ляже коровай.
Немає коментарів:
Дописати коментар